“Відчиняє двері для нечистих духів” – так про Хелловін написали представники духовної ради Хмельницького. І понеслося. У цій щорічній “зарубі” між священниками та світським світом найбільше мені не подобається поляризація. Чому ж заяву пасторів сприймають у штики у нашій переважно християнській спільноті?
У духовній раді Хмельницького представники різних християнських деномінацій. І будьмо чесними – діяльність й концепція деяких з них викликає багато питань. Йдеться про недовіру не до місцевих духовників, а саме до конфесій в цілому.
Чия би корова мемекала? Як, до прикладу, православних, може обурювати Хелловін, коли вони самі натягнули купу неіснуючого у своє віросповідання. Зрештою більшість їхніх обрядів – зовсім не християнські. Не бачу принципової різниці між святкуванням масляної, спасів, покрови, обрядів з використанням свічок та магічного кадила – з одного боку. Та блазнюванням у масках 31 жовтня – з іншого. А поклоніння мощам і іконам? Тож у старозаповітному “Виході” існує пряма заборона для цього.
Хоча в українському перекладі і з’явилося слово “різьба”. Але ж насправді маються на увазі й зображення. А ще статуетки, які так полюбляють католики. То чим же все це кардинально відрязняється від магії з викликанням духів? 
Здивування і від згадки у посланні духовників про хрести, які, за їхніми словами, “прибрали зі шкіл”. Зрештою, а чому хрести взагалі мали бути у школах? Хіба у Біблії є щось про те, що вчення Ісуса Христа має ідентифікуватися за допомогою хреста? Аж ніяк ні.
І я сильно сумніваюся, що щирі христяни, які уважно читають Писання, а також їхні діти, вдягнувшись у костюм Фредді Крюгера, стануть сатанистами.
Водночас десь глибоко у цьому посланні духовників є й доля істини. Соціум не хоче чистоти. Бо це відповідальність, щоденна робота із собою. Значно спокійніше жити під товстим-товстим шаром бруду.
Проте послання духовної ради про “бісовське свято” – геть невдала спроба змін у суспільстві. Бо перед тим, як щось забороняти, варто мінятися самим.
Останні коментарі