“Чілі піца”. Колись ми вам все принесемо!

Насправді це мій другий відгуг про кафе “Чілі піца”. Перший був – майже суцільний мед. Бо люблю більше хвалити, ніж сварити. Але правда є правда – з часом заклад почав дозволяти собі псуватися у дрібничках. З яких, як відомо, і складається загальне враження. 

Від першого відгуку минуло три роки. В інтер’єрі тут змінилося мало. Хіба що оновили дитячий майданчик на другому поверсі. Це один з плюсів “Чілі піци” – дітям є де подітися.

Грудень 2017

Але вже наприкінці 2017 року замість веселих хлопців-клоунів розважати малечу почали не дуже веселі дівчата-“клоунеси”. Фактично саме через цю сумовиту підміну ми вирішили більше не відзначати день народження доньки у цьому кафе. 

Ще один неприємний момент –  якщо хлопці-аніматори робили аквагрим дітям безоплатно,

Лютий 2016 р.

то розмальовка від клоунес була за окрему плату. При чому – за досить нічогеньку. На виході – страшненькі каракулі без смаку. Коли всі діти – і твої, і запрошені на день народження – починають хотіти ті карлючки, відмовити ти не можеш. Щоправда, іменинникам – комплімент від закладу. Великий коктейль. Його заносять із запаленими вогниками. Трохи розрада.  

Грудень 2017 р.

Заради справедливості – не знаю, хто і як розважає дітей у “Чілі піца” зараз. Сподіваюсь, не ті клоунеси. 

Рівно за рік ми знову тут. На першому поверсі і без всякого приводу. На другий не пішли, бо дуже гамірно. 

Грудень 2018 р.

З плюсів – рептилія у скляному будиночку. З тулубом, немов з тканини. Ця істота була тут і раніше. І завжди вабила. Хоча вічно спить.

Лютий 2016

Логічно, що до “Чілі піци” часто приходять саме на піцу. Ну, і знову ж таки логічно, що її треба почекати.

Грудень 2016 р.

Нам цього разу довелося не менше 55 хвилин. Ясна річ, ввечері така ситуація не рідкість. Але нормально попереджати про ймовірну затримку. Або порекомендувати інші страви, які реально приготувати швидше. Але ж ні. 

Чай принесли одразу. Зі смородиною. Виявився не насиченим та вялим. Дуже шкодую, що не прихопила з собою фотоапарат. 

За 45 хвилин першими з’явилися суші. Увага – БЕЗ соусу та БЕЗ паличок. Виявляється, все це треба замовляти окремо і за окрему плату. Люта жесть! Наприклад, у “Мрії” самі питають, скільки вам приборів? Бо навіть одну порцію можна їсти вдвох чи навіть втрьох. Ми з принципу нічого не стали замовляти. Їли так. На смак ніби нормальні. Але не блискуче.  

Нарешті ще десь за 10 хвилин піца. Велика і на вигляд смачна. Але зовсім не солена. При цьому солі з перцем на столі не спостерігалося. І ніде у полі зору теж. 

За суші (6 штук), велику піцу, два чайника з напоєм зі смородини та 1 коктейль – 335 гривень. Не дуже багато. Але і не мало. 

Ще один не зовсім приємний момент – спільний для жінок та чоловіків туалет та відсутність у ньому гарячої води. А ще – відкриті двері на одному з входів. Тому сигаретний дим з вулиці просмоктувався у приміщення. 

Навіть за таких умов відвідувачів у “Чілі піца” багато. Можливо, через досить зручне розташування та парковку поряд. Можливо, люди ходять за старою пам’яттю. А можливо, тому що тут просторо та місця вистачає всім і завжди. 

Проте якщо така досить жлобська політика триватиме, кафе може втратити своїх клієнтів. 

КОМЕНТАРІ

Про автора

Русіна Світлана

Журналістка-універсалка. Блогерка. Є досвід роботи на різних медіа-платформах: газеті, радіо, інтернет-сайтах та 14 років на хмельницькому телебаченні.

Недавні записи

Календар

Вересень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Сер    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30