Чуттєвий до настроїв соціуму Фейсбук 1 січня мерехтів від меседжів приблизно одного змісту “Як цей клоун посмів?”. І хоча я особисто ніколи не ставилася серйозно до Зеленського як до кандидата у Президенти і наразі не збираюся за нього голосувати, хотілося би трохи вийти за межі одноманітного срачу.wow buy gold Давайте оцінювати явища на політичній арені прагматично. Давайте...
І ось нарешті побувала у кіні. Вечір, напівпорожній зал. І чоловік поруч, який обурюється, що ми пішли не на трилер, а на якусь мелодраму. “Зустренемося онлайн” – екранізація відомого роману австрійського письменника Даніеля Глаттауера “Кращий засіб від північного вітру”. Книжку я прочилата роки 3 тому. Тоді ще спало на думку: якщо знімуть фільм, він буде провальним...
Він цитує Лєрмонтова, поважає Пастернака та зневажає Тичину. Шкодує, що поки інші себе підпалюють на знак протесту, сам якось не так бореться. Він кохає дружину, але любить платонічно художницю й правозахисницю Аллу Горську. Таким ми бачимо Василя Стуса у фільмі “Заборонений”. Стус – вже більше, ніж історична постать й поет. Це герой. Уособлення спротиву радянській системі. Всім...
Я народилася у Златополі – маленькому, занедбаному, але дуже атмосферному містечку на Кіровоградщині. Велосипеди – це такий собі макрообраз тієї місцини: неквапливої й трохи депресивної. Щось подібне відчула і у селищі міського типу Меджибіж за 30 кілометрів від Хмельницького. Купа будинків там повільно руйнуються. А мешканці пересуваються переважно на велосипедах. Перед входом у...
Він об’їхав 56 країн світу на трьох континентах та островах, ночував серед пустелі та у будиночку на дереві, бачив виверження вулкану, перебував у прадавніх містах та зонах військових конфліктів. Мандрував тими місцями, де жителі раніше не бачили білошкірих людей. Своїми спогадами й планами на майбутнє поділився тревел-блогер Андрій Бондаренко, який нині працює заступником Хмельницького...
Хто не був у Кам’янці? Мабуть, мало таких. І багатьом може здаватися, що ми його знаємо. Але от я, наприклад, спонтанно вирішила трохи відхилитися від звичних протоптаних туристами “стежок”. Та зазирнути туди, куди далеко не завжди зазирає око мандрівника. Побачила там цікаве й досі незнане. Нетрі дворів старого міста ховають ось що. Монастир домініканців не один десяток років...
Останні коментарі