Меджибіж: крутить педалі та руйнується

М

Я народилася у Златополі – маленькому, занедбаному, але дуже атмосферному містечку на Кіровоградщині. Велосипеди – це такий собі макрообраз тієї місцини: неквапливої й трохи депресивної. Щось подібне відчула і у селищі міського типу Меджибіж за 30 кілометрів від Хмельницького. Купа будинків там повільно руйнуються. А мешканці пересуваються переважно на велосипедах.

Перед входом у фортецю
Цей двоколісний транспорт – у поки закритій для туристів Офіцерській башті Меджибізької фортеці. За СРСР у цій вежі був склад..
Велосипедистка у святковій вишиванці.
Місце, з якого робилися знімки, – височина біля стін замку. Навпроти ж фортеці досить непримітні сільські будиночки.
Такі шо ви тут прадайотє? Зачинено ж.
І це не єдиний меджибізький будинок у такому стані

А ось і сама фортеця.

Особливо актуальне місце, коли на території заповідника фестивалі

Біля могили ж засновника хасидизму Баал Шем Това жвавенько. Окрім людей у чорному, типові українські фізії. Які, схоже, налагодили там бізнес… якимись шкурами.

Словом, дивне місце… Телепузики підтвердять. 🙂

Недавні записи

Останні коментарі

Архіви

Категорії

Мета