20 лютого 2019 р. 21:00 Після вистави він знімає гімнастерку та лишається тільки у тільняшці. Великі оголені руки у татуванні – все про війну. Режисер питає: Так чому ж ти, Макоша, раніше мені не сказав про свої тату? Ми б це обіграли на сцені. Ми багато чого робили на війні. І далеко не про все це можна розповідати. Забігаючи наперед – про те, що МОЖНА, він та інші розкажуть. Вперше...
Під мантією святого Валентина
Вже більше тижня семирічна донька закидає мене питаннями на кшталт “як мені добитися хлопчика?”. Бо ж свято. А коли я скептично висловилася про День Валентина, вона образилася і резюмувала: Просто у тебе є тато. І більше тобі нікого не треба. Об’ємні, полум’яні, звабливі. У магазинах, кінотеатрах, школах. Зверху і збоку. З підсвіткою і без. Серця… Серця…...
За дротом: як потрапляють до СІЗО передачі
Щодня з вікна робочого кабінету я бачу цю територію. Білі стіни, шиферний дах, маленькі, мов поросячі очки, віконця. Хмельницький слідчий ізолятор. Паркан з вулиці Кам’янецької радше смішить. Біля дверей банер з життєрадісною рекламою – “місця для бізнесу” і стрілочка, спрямована на вхід. На вулиці поруч зі своїм трирічним сином курить жінка. Згодом дізнаюся: вона прийшла...
Зураб Аласанія: реформатор та його трупарня
Весна 2014 року. Читаю інтерв’ю з Зурабом про майбутнє Суспільного та роблю репост. Я пишаюся тим, що є така людина в Україні, яка вичистить з медіа всю шваль. 1 лютого 2019 року. Одна моя знайома, яка не має стосунку до Суспільного, дуже влучно написала про Аласанію: “Іноді заради задекларованих прагнень він йшов по трупах. Але, з іншого боку, що він мав робити?”. Після рішення...
Останні коментарі