Кошулинський: 50 відтінків Свободи

Нещодавно дізналася: деякі мої пости про політику викликають роздратування. Друзі, я завжди пишу про те, що хочу. Зараз – хочу про Кошулинського. Це величезна розкіш – робити за бажанням, а не під примусом. І я нею користуюся.

Всі 4 з лишком десятки кандидатів у Президенти для простоти сприйняття для себе посортувала на 4 купки. У першій – нинішній гарант, якого я систематично не підтримую від 2014 року. У другій – відомі українські політики, яких не розглядаю у якості Президентів. Серед них, зокрема: Тимошенко, Бойко, Зеленський, Шевченко, Ляшко. У третій – не надто відомі персони, які просто не мають шансу набрати достатньо голосів. У четвертій – три кандидати, які, на мою думку, гіпотетично були б непоганими очільниками держави. Серед них – Кошулинський. (Упс, поки я писала блог, двоє злилися в одного).

Цей пост виник тому, що агітації за Кошулинського багато у Хмельницькому. Але майже вся вона якась … дивна. Очевидно, що за цим кандидатом не стоять великі гроші, як за Петром Олексійовичем, чи Юлією Володимирівною. У “Свободи” нема можливості нафаршувати своїм кандидатом всеукраїнський медіапростір. Її туди просто не пустять.

Тому місцева влада агітує за свого партійця дешево й сердито. Виборчі стенди строкаті від одноманітних плакатиків із зображенням сивого, симпатичного та стрункого чоловіка. У наметиках – місцеві депутати та посадовці роздають газетки про Кошулинського. Ймовірно, агітують і якимись іншими не надто вишуканими способами. “Свобода” – вона така. Наче і правильна. Але часто топорна й грубувата.

Таку агітацію можна пояснити й ідеологією “Свободи” – дійти до кожного. Вони позиціонують себе, як партія людей, та пишаються своєю розгалудженою партійною мережею.

З одного боку – без партійної підтримки кандидат не зможе бути на плаву. З іншого – саме через приналежність до “Свободи” Кошулинський може втратити значну частину своїх ймовірних прибічників. Бо “Свобода” за своєю сутністю дуже неоднорідна. Є у ній і щирі націоналісти, що пройшли Революцію Гідності та воювали, не шкодуючи життя, у зоні АТО/ООС. А є ситуативні люди, які доєдналися до партії з корисливих мотивів та мають дуже сумнівну репутацію (зараз я не стільки про Хмельницький, скільки в цілому про Україну).

Кошулинський – для “Свободи”, як адвокат… самі знаєте, кого. Навіть якщо кандидат не пройде, партія завдяки йому отримає непогані бонуси для проходження у Верховну Раду на майбутній парламентських виборах.

Отож чому Кошулинський непоганий? Тут я зібрала всяку різну інфу про нього. Не лише позитивну. Але зокрема і таку, яку навряд чи оприлюднить “Сводобода”.

На завершення. Часто донька мене запитує щось на кшталт: “А 100 гривень – це мало, чи багато?” І я їй завжди відповідаю: завжди буває по-різному, тож треба оцінювати у контексті. Для когось це просто мізер на п’ять хвилин. Для іншого – сума, на яку можна жити кілька днів. Мушу визнати – неідеальний Руслан Кошулинський виглядає гідно у порівнянні з більшістю суперників.

Це НЕ політична реклама. 🙂

КОМЕНТАРІ

Про автора

Русіна Світлана

Журналістка-універсалка. Блогерка. Є досвід роботи на різних медіа-платформах: газеті, радіо, інтернет-сайтах та 14 років на хмельницькому телебаченні.

Недавні записи

Календар

Липень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Чер    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031