Вихідними у Хмельницькому відбулася дуже кльова подія. Звісно, не для всіх. А лише для поціновувачів легкої пари. Знову запрацювала комунальна лазня №2 на вул. Купріна. Під час ремонту першої бані на Івана Франка (ця епопея тривала кілька років) у другій лазні були аншлаги. Зали тріщали від відвідувачів. Заклад працював 4 дні на тиждень. (зараз – лише два дні, один з яких – субота...
Суспільна: мене несе течія, я – нічия
“Ми нічиї” – сказав Зураб Аласанія в одному з інтерв’ю. І це найчудовіше що я чула про Національну суспільну телерадіокомпанію України (далі – НСТУ). Бути нічиїм в Україні – це велика розкіш. Яку не всі оцінять. У час, коли НСТУ стоїть з простягнутою рукою через крихітний бюджет, писати про компанію зле – як встромляти ніж у спину. Але не писати –...
Енергоефективні, та чи безпечні школи?
В той час, як наше місто займається масовим утепленням шкіл, заміною вікон та розрахунком втрат тепла заради фінансової економії в наших школах назріває інша проблема. А саме – задуха. Ледь не всі школи міста знаходяться в старих, спроектованих в радянські часи приміщеннях з природною вентиляцією. Цей тип вентиляції був актуальний та виправдовував себе у момент проектування. Зараз же...
У мене був зір, як у кота. А потім я раптом почав сліпнути – хмельничанин-діабетик
Йому за 40 і він за фахом медик. П’ять років років хмельничанин Сергій (ім’я змінене) знає про свій діагноз. У Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом чоловік погодився розповісти про те, як відтоді змінилося його життя. За словами Сергія, все почалося з того, що він відчув різке погіршення зору. У мене все життя був зір, як у кота, котрий бачить у ночі. І тут раптом почав...
Останні коментарі